вторник, 8 ноября 2016 г.

Настя

Настя це маленька дівчинка. Вона дуже винахідлива і гарна. Школярка вчиться у 5-А класі. Настуня була відмінниця тому в неї багато часу на свої справи. Сьогодні ввечері вона гралася зі своїм братиком. Завтра вона буде читати йому книжку. Так проходили тижні і місяці. Одного разу в п'ятницю коли у Насті закінчилися уроки їй прийшла пречудова ідея! Дівчинка з радістю побігла додому. А коли прийшла почала майструвати. - Що ти робиш? Запитала її мама. - Я тобі не можу сказати, тому що це подарунок. - Але ж мені так хочеться дізнатися! Сказала матуся. - Ну добре я тобі скажу але тільки по секрету. Більше нікому не кажи. - Зрозуміла? - Так зрозуміла! Сказала мама. Але не встигла дівчинка сказати про подарунок як за вікном побачили білку. - Мамо дивись дивись! Вигукнула дівчинка. - Білка. - Білка була дуже гарна. Пухнастий оранжево-червоний хвостик. Малесенькі лапки і гарна у неї мордочка. Дівчинка з мамою забули про подарунок. Мама ще трішки подивилась на заклопотану білочку і пішла готувати млинці. А Настуня швиденько одяглася і вибігла на вулицю погратися з осінною трудівницею. - Давай зіграємо вигукнула дівчинка! Але білочка злякалася й втікла. Настя побігла за нею. Вона бігла бігла бігла, білочка привела її до високого високого дуба. Oсіння трудівниця вилізла на дерево і сказала дівчинці: - Чому ти біжиш за мною? Я не м'яч на футбольному полі, я білочка що сидить на чарівному дубі і говорить з тобою! - Так я знаю. Cказала Настя. - Aле як ти можеш зі мною говорити? - Я ж тобі сказала що я сиджу на чарівному дубі і тому можу говорити з тобою! Хіба ти не зрозуміла? - Ні я не зрозуміла. Відповіла дівчинка білці. Якщо ти не знаєш я відмінниця і вчуся у п'ятому класі а на природознавстві ми не вчили нічого про білок які вміють говорити! Таке буває лише в казках! Відказала Настя. - Ти потрапила у казку і навіть цього не знаєш? Запитала білка. - Ні не знаю. Cказала Настя. - Хоча знаєш ми з тобою вже заговорилися. - Mені додому потрібно. Настуня оглянулася і не знає де знаходиться. Ciла під дубом і плаче. - Чого ти плачеш? Питає білочка. - Я не знаю дорогу додому. - Я тебе проведу! Каже білочка. - Іди за мною! Настя пішла з білочкою. Через 5 хвилин дівчинка була вже вдома.

Комментариев нет:

Отправить комментарий